Коензим Q10: користь, вплив на організм, убіхінон та убіхінол — у чому різниця

Коензим Q10 (CoQ10) часто називають «молекулою клітинної енергії». І це не просто популярне маркетингове визначення. З погляду біохімії коензим Q10 справді займає важливе місце у процесі утворення аденозинтрифосфату (АТФ) — універсального джерела енергії, яке клітини використовують для виконання практично всіх енергозалежних процесів.

Особливо багато коензиму Q10 містять тканини з високою метаболічною активністю та значною потребою в енергії.

До них належать серце, скелетні м’язи, печінка, нирки та інші органи, клітини яких містять велику кількість мітохондрій.

Однак енергетична функція — лише одна сторона CoQ10. Інша не менш важлива його властивість пов’язана з антиоксидантною системою організму.

Щоб зрозуміти, чому коензиму Q10 приділяють стільки уваги в біохімії, кардіології, спортивній медицині та нутриціології, потрібно розглянути, що відбувається на рівні клітини.

Що таке коензим Q10?

Коензим Q10 — це природна жиророзчинна сполука, яка синтезується в організмі людини та присутня практично в усіх клітинних мембранах.

Інша назва цієї речовини — убіхінон.

Назва походить від латинського ubique — «всюди», що відображає широке поширення цієї молекули в живих організмах.

За своєю структурою CoQ10 належить до групи бензохінонів і має довгий ізопреноїдний бічний ланцюг. Саме ліпофільна структура дозволяє молекулі вбудовуватися у фосфоліпідні мембрани, зокрема у внутрішню мембрану мітохондрій.

Організм здатний синтезувати CoQ10 самостійно, тому формально він не належить до вітамінів.

Проте його біологічна роль настільки значна, що CoQ10 іноді називають вітаміноподібною речовиною.

Коензим Q10 та мітохондрії: звідки клітина отримує енергію

Щоб зрозуміти головну функцію CoQ10, необхідно згадати про мітохондрії.

Мітохондрії — клітинні органели, в яких відбувається значна частина процесів аеробного утворення енергії.

Основним енергетичним продуктом цих процесів є:

АТФ — аденозинтрифосфат.

АТФ необхідний для:

• скорочення м’язових волокон;

• роботи серцевого м’яза;

• активного транспорту речовин через мембрани;

• підтримання іонних градієнтів;

• синтезу білків;

• роботи ферментативних систем;

• клітинного відновлення;

• багатьох процесів нервової системи.

Одним із центральних механізмів утворення АТФ є окисне фосфорилювання.

Саме тут коензим Q10 виконує свою фундаментальну функцію.

Дихальний ланцюг мітохондрій і роль CoQ10

У внутрішній мембрані мітохондрій розташований електрон-транспортний, або дихальний, ланцюг.

До нього входять кілька білкових комплексів:

Комплекс I → Комплекс II → CoQ10 → Комплекс III → цитохром c → Комплекс IV.

Коензим Q10 працює як мобільний переносник електронів.

Він приймає електрони від комплексів I та II і передає їх комплексу III. Цей процес пов’язаний із переміщенням протонів через внутрішню мембрану мітохондрій.

У результаті формується протонний електрохімічний градієнт.

Далі фермент АТФ-синтаза (комплекс V) використовує енергію цього градієнта для синтезу:

АДФ + Pi → АТФ.

Таким чином, CoQ10 безпосередньо включений у систему клітинного енергетичного метаболізму.

Чому CoQ10 особливо важливий для серця?

Серце — один із найбільш енергозалежних органів людини.

Кардіоміоцити повинні безперервно скорочуватися протягом усього життя. Для цього потрібне постійне утворення великої кількості АТФ.

Тому клітини міокарда містять надзвичайно багато мітохондрій.

За різними морфологічними оцінками, мітохондрії можуть займати приблизно третину об'єму кардіоміоцита.

CoQ10 бере участь у забезпеченні роботи мітохондріального дихального ланцюга, тому його роль особливо важлива для тканин із високими енергетичними потребами.

Саме цим пояснюється великий науковий інтерес до CoQ10 у контексті серцево-судинної системи та енергетичного метаболізму міокарда.

При цьому CoQ10 не є лікарською заміною терапії серцево-судинних захворювань. Його використання при встановлених захворюваннях необхідно розглядати як окреме питання разом із лікарем.

Друга важлива функція CoQ10 — антиоксидантний захист

У процесі клітинного дихання природно утворюються активні форми кисню (АФК, ROS — reactive oxygen species).

До них належать, зокрема:

• супероксид-аніон;

• перекис водню;

• гідроксильний радикал.

У фізіологічній кількості активні форми кисню беруть участь у клітинній сигналізації.

Проблема виникає тоді, коли їх утворюється більше, ніж антиоксидантні системи здатні нейтралізувати.

Такий стан називають:

оксидативним стресом.

Надлишок АФК може сприяти окиснювальному пошкодженню:

• мембранних ліпідів;

• білків;

• ферментів;

• ліпопротеїнів;

• нуклеїнових кислот;

• мітохондріальних структур.

CoQ10 є частиною природної ліпофільної антиоксидантної системи організму.

Особливо важливі його відновлювальні властивості у формі убіхінолу.

Убіхінон та убіхінол: дві форми одного коензиму Q10

Це питання часто викликає найбільше непорозумінь.

На упаковках добавок можна побачити:

CoQ10 Ubiquinone

або

CoQ10 Ubiquinol.

Іноді створюється враження, що це дві абсолютно різні речовини.

Насправді це дві окисно-відновні форми однієї молекулярної системи CoQ10.

Убіхінон

Убіхінон — окиснена форма CoQ10.

Позначається:

CoQ10 або CoQ10ox.

Убіхінол

Убіхінол — відновлена форма CoQ10.

Позначається:

CoQ10H₂.

Між ними постійно відбувається оборотне перетворення:

убіхінон ⇄ убіхінол.

Це називається редокс-циклом CoQ10.

Саме здатність приймати та віддавати електрони дозволяє коензиму Q10 одночасно брати участь у мітохондріальному транспорті електронів та антиоксидантних процесах.

Яка форма є «активною»?

Твердження, що убіхінол — це «активний CoQ10», а убіхінон — «неактивний», є надмірним спрощенням.

Для нормальної роботи CoQ10 необхідні обидва редокс-стани.

У дихальному ланцюгу відбувається цикл:

убіхінон → убіхінол → убіхінон.

Убіхінон приймає електрони й відновлюється до убіхінолу.

Потім убіхінол віддає електрони та знову перетворюється на убіхінон.

Без цього постійного циклу електронний транспорт у мітохондріях не працював би належним чином.

Тому правильніше говорити не про «активну» і «неактивну» форми, а про окиснену та відновлену форми CoQ10.

Убіхінон чи убіхінол — що краще засвоюється?

Саме тут відповідь стає цікавішою.

Часто можна зустріти твердження:

«Убіхінол засвоюється набагато краще, тому завжди кращий за убіхінон».

Наукові дані не дозволяють робити настільки універсальний висновок.

Деякі дослідження справді демонстрували вищі концентрації CoQ10 у плазмі після прийому певних препаратів убіхінолу.

Однак інші дослідження не виявляли статистично значущої переваги убіхінолу.

Причина полягає в тому, що біодоступність CoQ10 залежить не лише від його редокс-форми.

Велике значення мають:

• технологія виробництва;

• ступінь диспергування кристалів;

• масляна основа;

• допоміжні компоненти;

• форма капсули;

• розчинність;

• прийом разом із їжею;

• індивідуальні особливості травлення.

Тому якісно сформульований убіхінон може мати дуже хорошу біодоступність, а сама наявність слова «ubiquinol» на упаковці ще не гарантує автоматично кращого засвоєння.

Що відбувається з убіхіноном після прийому?

Ще один важливий факт: організм здатний самостійно перетворювати одну форму CoQ10 на іншу.

Навіть якщо людина приймає убіхінон, після всмоктування значна частина циркулюючого CoQ10 у крові знаходиться у відновленій формі — убіхінолі.

Тобто організм підтримує власний редокс-баланс.

Саме тому не зовсім правильно стверджувати:

«Після певного віку організм взагалі не здатний перетворювати убіхінон на убіхінол».

Наукових підстав для такого категоричного твердження немає.

З віком можуть змінюватися метаболічні процеси та біодоступність різних речовин, але редокс-перетворення CoQ10 залишається фундаментальною частиною його метаболізму.

Тоді коли має сенс убіхінол?

Убіхінол може бути хорошим вибором, якщо потрібна форма, яка в конкретному препараті демонструє високу біодоступність.

Деякі фармакокінетичні дослідження, особливо за участю людей старшого віку, показували вищі плазмові концентрації CoQ10 після застосування певних форм убіхінолу.

Однак це не означає, що будь-який убіхінол завжди кращий за будь-який убіхінон.

Практичніше оцінювати не лише напис ubiquinone/ubiquinol, а всю формулу продукту.

Чому CoQ10 погано засвоюється?

Коензим Q10 — велика ліпофільна молекула, яка практично не розчиняється у воді.

Тому його природна пероральна біодоступність відносно невисока.

Для всмоктування жиророзчинних сполук важливі:

• жири їжі;

• жовчні кислоти;

• утворення змішаних міцел;

• нормальна робота кишечника;

• подальший транспорт через лімфатичну систему.

Саме тому технологія виготовлення добавки CoQ10 може бути не менш важливою, ніж форма самої молекули.

Як правильно приймати CoQ10?

Через жиророзчинну природу CoQ10 доцільно приймати разом із їжею, яка містить жири.

Наприклад, прийом можна поєднувати з їжею, що містить:

• оливкову олію;

• горіхи;

• насіння;

• авокадо;

• яйця;

• жирну рибу;

• інші природні джерела жирів.

Прийом натще може бути менш оптимальним для деяких форм CoQ10.

У добавках часто використовують м'які желатинові капсули з масляною основою (softgel), що допомагає підтримувати CoQ10 у диспергованому середовищі.

Чи потрібно ділити дозу?

Засвоєння CoQ10 має певні фізіологічні обмеження.

Тому при використанні більшої добової кількості її іноді доцільно розділяти на декілька прийомів.

Наприклад:

100 мг + 100 мг

замість одноразового прийому 200 мг.

Це особливо актуально для вищих доз, однак конкретний режим залежить від препарату та мети його використання.

Коли краще приймати CoQ10 — вранці чи ввечері?

Для більшості людей зручним є прийом:

вранці або вдень разом із їжею.

CoQ10 не є класичним стимулятором на кшталт кофеїну.

Проте в окремих людей при пізньому прийомі можуть виникати суб'єктивні зміни сну або відчуття більшої бадьорості.

Тому при появі такого ефекту добавку краще перенести на першу половину дня.

CoQ10 та антиоксидантна система клітини

Відновлена форма — убіхінол — здатна виступати донором електронів і брати участь у нейтралізації вільнорадикальних реакцій.

Особливо важливо це для ліпідних мембран.

Поліненасичені жирні кислоти мембран чутливі до процесу, який називається:

перекисне окиснення ліпідів.

Це ланцюгова вільнорадикальна реакція, здатна порушувати структуру та властивості клітинних мембран.

CoQ10 є одним із компонентів системи, що допомагає підтримувати антиоксидантний баланс у ліпідному середовищі.

Він також функціонально взаємодіє з іншими антиоксидантними системами, включаючи вітамін Е.

Коензим Q10 і оксидативний стрес

Оксидативний стрес розвивається тоді, коли швидкість утворення активних форм кисню перевищує можливості антиоксидантних систем.

Його інтенсивність може збільшуватися під впливом різних факторів:

• віку;

• хронічного психоемоційного навантаження;

• інтенсивних фізичних навантажень;

• порушень метаболічного балансу;

• запальних процесів;

• куріння;

• впливу деяких токсичних факторів;

• недостатньо збалансованого харчування.

CoQ10 не «вимикає» окиснювальні процеси — це було б фізіологічно неправильно.

Його роль полягає у підтримці нормальної редокс-рівноваги клітини.

CoQ10 та процеси старіння

З віком відбуваються складні зміни мітохондріальної функції.

До них можуть належати:

• зміни ефективності окисного фосфорилювання;

• накопичення молекулярних пошкоджень;

• зміни роботи антиоксидантних ферментів;

• підвищення чутливості до оксидативного стресу;

• зміни синтезу та тканинного вмісту CoQ10.

Тому CoQ10 активно досліджується в контексті здорового старіння та підтримки мітохондріальної функції.

Водночас неправильно називати його «засобом від старіння».

Старіння є багатофакторним біологічним процесом, який неможливо звести до рівня однієї молекули.

Коензим Q10 і фізична працездатність

Скелетні м'язи мають високу потребу в АТФ, особливо під час фізичного навантаження.

Оскільки CoQ10 є компонентом мітохондріального електрон-транспортного ланцюга, його роль у м'язовому енергетичному метаболізмі є біохімічно закономірною.

Саме тому CoQ10 досліджують у спортивній медицині в контексті:

• енергетичного обміну;

• фізичної працездатності;

• відновлення після навантажень;

• оксидативного стресу після інтенсивної роботи м'язів.

Проте результати клінічних досліджень щодо безпосереднього покращення спортивних показників не є однаковими.

Тому CoQ10 не варто позиціонувати як гарантований засіб для підвищення витривалості.

Коензим Q10 та статини

Окремий науковий інтерес становить взаємозв'язок CoQ10 зі статинами.

Статини пригнічують фермент:

HMG-CoA-редуктазу.

Це ключовий фермент мевалонатного шляху, через який синтезується холестерин.

Але мевалонатний шлях бере участь не лише в синтезі холестерину.

Його проміжні метаболіти необхідні також для ендогенного біосинтезу CoQ10.

Тому терапія статинами може знижувати концентрацію циркулюючого CoQ10.

Це стало підставою для численних досліджень можливого використання CoQ10 у людей, які приймають статини, особливо при статин-асоційованих м'язових симптомах (SAMS).

Однак результати досліджень неоднозначні, тому CoQ10 не можна розглядати як гарантований спосіб усунення побічних ефектів статинів.

І найважливіше: добавки CoQ10 не є підставою самостійно припиняти або змінювати призначену лікарем терапію статинами.

Звідки організм отримує CoQ10?

Існують два основних джерела:

1. Ендогенний синтез

Основна частина CoQ10 синтезується безпосередньо організмом.

Біосинтез є багатоступеневим ферментативним процесом і пов'язаний із мевалонатним шляхом та синтезом ізопреноїдних структур.

2. Харчування

CoQ10 також надходить із їжею.

Його джерелами можуть бути:

• м'ясо;

• субпродукти;

• жирна риба;

• деякі рослинні олії;

• горіхи;

• насіння.

Однак кількість CoQ10, отримана зі звичайного раціону, як правило, значно нижча за кількість, яка використовується у спеціалізованих добавках.

Убіхінон проти убіхінолу: коротке порівняння

Чи варто переплачувати за убіхінол?

Не завжди.

Ціна продукту сама по собі не визначає його біодоступність.

Для CoQ10 особливо важлива фармацевтична формуляція.

При виборі варто оцінювати:

1. кількість CoQ10 в одній порції;

2. форму — убіхінон чи убіхінол;

3. масляну основу;

4. технологію виробництва;

5. форму капсули;

6. репутацію виробника;

7. контроль якості;

8. відповідність фактичної дози заявленій.

Добре сформульований препарат убіхінону може бути цілком раціональним вибором.

Убіхінол також має свої переваги, особливо коли конкретна технологія забезпечує високу біодоступність.

Тому питання правильніше ставити не:

«Що краще — убіхінол чи убіхінон?»

а:

«Яка конкретна формула CoQ10 забезпечує необхідну дозу та хорошу біодоступність?»

Які дози CoQ10 використовують?

У харчових добавках часто зустрічаються дозування:

30 мг, 50 мг, 60 мг, 100 мг, 200 мг і більше.

У багатьох клінічних дослідженнях використовували приблизно 100–300 мг CoQ10 на добу, хоча залежно від мети дослідження застосовувалися й інші кількості.

Це не означає, що кожній людині необхідно приймати саме такі дози.

Потреба залежить від:

• віку;

• харчування;

• мети використання;

• стану здоров'я;

• супутньої терапії;

• конкретної форми та біодоступності препарату.

Високі дози доцільно узгоджувати з лікарем.

Кому варто особливо уважно ставитися до прийому CoQ10?

Незважаючи на загалом хороший профіль переносимості, добавки CoQ10 можуть підходити не всім.

Консультація лікаря особливо важлива при:

• прийомі антикоагулянтів, зокрема варфарину;

• лікуванні цукрового діабету;

• онкологічному лікуванні;

• вагітності;

• грудному вигодовуванні;

• наявності серйозних хронічних захворювань;

• одночасному прийомі великої кількості лікарських засобів.

Особливої уваги потребує варфарин, оскільки CoQ10 потенційно може впливати на ефективність антикоагулянтної терапії.

Можливі побічні ефекти

CoQ10 зазвичай добре переноситься.

Проте в окремих випадках можливі:

• дискомфорт у шлунку;

• нудота;

• диспепсія;

• діарея;

• зниження апетиту;

• головний біль;

• запаморочення;

• порушення сну.

Якщо добавка викликає дискомфорт, варто переглянути час прийому, дозування та обговорити її використання з фахівцем.

Головне про коензим Q10

Коензим Q10 — це не просто черговий антиоксидант.

Його особливість полягає в тому, що молекула знаходиться на перетині двох фундаментальних процесів:

енергетичного метаболізму та антиоксидантного захисту.

У мітохондріях CoQ10 переносить електрони між комплексами дихального ланцюга та бере участь у процесах, необхідних для синтезу АТФ.

У відновленому стані CoQ10 бере участь у захисті ліпідних структур від надмірного окиснення.

Убіхінон та убіхінол при цьому не є двома незалежними речовинами. Це дві взаємоперетворювані редокс-форми одного коензиму Q10.

Тому твердження, що убіхінол завжди є «правильним», «активним» або гарантовано краще засвоюється, а убіхінон — застарілою формою, не зовсім відповідає сучасному розумінню біохімії CoQ10.

Біодоступність залежить не тільки від форми молекули, а й від технології виробництва, диспергування, масляної основи, складу препарату та індивідуальних особливостей людини.

Висновок

Коензим Q10 (CoQ10) — природний компонент клітин, необхідний для нормального функціонування мітохондріального електрон-транспортного ланцюга та пов'язаний із синтезом АТФ.

Його значення особливо помітне в тканинах із високою потребою в енергії — серці, м'язах, печінці та нирках.

Одночасно система убіхінон ↔ убіхінол є частиною клітинного редокс-балансу та антиоксидантного захисту.

При виборі добавки CoQ10 важливо звертати увагу не лише на напис «убіхінол» або «убіхінон». Значення мають дозування, якість сировини, технологія формуляції, жиророзчинна основа та фактична біодоступність продукту.

А прийом разом із їжею, що містить жири, є одним із простих способів створити сприятливі умови для засвоєння цієї жиророзчинної молекули.

Примітка. Матеріал має інформаційно-освітній характер. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами та не повинні використовуватися як заміна діагностики, лікування або призначених лікарем препаратів.

FAQ — часті запитання про коензим Q10

1. Убіхінол чи убіхінон — яку форму коензиму Q10 краще обрати?

Обидві форми належать до однієї системи CoQ10 та здатні перетворюватися одна на одну в організмі. Убіхінон — окиснена форма, а убіхінол — відновлена форма коензиму Q10.

Не можна стверджувати, що убіхінол завжди кращий. Біодоступність залежить не тільки від форми CoQ10, а й від технології виробництва, масляної основи, ступеня диспергування та інших особливостей конкретного продукту. Тому якісний препарат убіхінону також може мати хорошу біодоступність.

2. Чи потрібно приймати коензим Q10 після 40–50 років?

Вік сам по собі не означає, що кожній людині обов'язково потрібна добавка CoQ10. Проте з віком відбуваються зміни мітохондріального метаболізму, антиоксидантного захисту та тканинного вмісту коензиму Q10.

Тому CoQ10 активно досліджується як нутрієнт для підтримки енергетичного обміну, нормального функціонування мітохондрій та антиоксидантної системи, особливо в середньому та старшому віці.

3. Як правильно приймати CoQ10 — до чи після їжі?

Коензим Q10 є жиророзчинною (ліпофільною) речовиною, тому оптимально приймати його під час або одразу після їжі, яка містить певну кількість жирів.

Це створює кращі умови для солюбілізації CoQ10, утворення змішаних міцел у кишечнику та подальшого всмоктування. Саме тому CoQ10 часто випускають у м'яких капсулах із масляною основою.

4. Чи дає коензим Q10 більше енергії?

CoQ10 не є стимулятором на зразок кофеїну і не повинен викликати різкого «припливу енергії». Його функція значно глибша.

Коензим Q10 є переносником електронів у мітохондріальному дихальному ланцюгу та бере участь у процесах окисного фосфорилювання, завдяки яким клітина синтезує АТФ (аденозинтрифосфат).

Саме АТФ використовується клітинами як універсальне джерело енергії для скорочення м'язів, роботи серця, активного транспорту речовин, синтезу білків та багатьох інших процесів.

5. Чи можна приймати коензим Q10 постійно?

CoQ10 загалом характеризується хорошою переносимістю, але необхідність тривалого прийому та дозування залежать від індивідуальної ситуації.

Особливо важливо попередньо проконсультуватися з лікарем людям, які приймають варфарин та інші препарати, здатні взаємодіяти з добавками, проходять лікування хронічних захворювань, вагітним і жінкам у період грудного вигодовування.

Дієтична добавка не повинна замінювати призначене лікарем лікування.